скачать реферат на тему політична доктрина анархізму штірнера і прудона

скачать реферат на тему політична доктрина анархізму штірнера і прудона

Критиками політичних доктрин лібералізму (окрім соціалістів і комуністів) були й представники політичних концепцій анархізму, з-поміж яких найпомітнішими є постаті М. Штірнера, П. Прудона, М. Бакуніна і Ж. Сореля. Макс Штірнер (справжнє ім'я Шмідт Каспар) (1806-1856) виступав з крайніх ідеалістичних та егоїстичних позицій. Він називав себе "смертельним ворогом держави", в якої є лише альтернатива: "вона або я". Власність для нього лише те, що в його владі. Отже, основне кредо М. Штірнера: "Для мене немає нічого вищого за Мене".

Анархіз́м — суспільно-політична течія, що прагне до максимально можливого визволення особистості, виступає за негайне знищення будь-якої державної влади стихійним бунтом мас і створення федерації дрібних автономних асоціацій виробників і споживачів (союзи громад). Мета анархізму — створення вільної організації суспільства з інститутами громадського самоуправління, яке обходиться без влади людини над людиною. Анархізм пропагує бездержавність.

Макс-Каспар-Йоганн Штірнер (1806-1856). Ідеолог анархізму. Своє вчення виклав у працях "Одинак і його власність" (1845), "Історія реакції" (1852), а також у статтях та листах (1842-1847), які були видані у Берліні лише у 1898 р. Свою світоглядну систему Штірнер називав "філософією чистого егоїзму", розуміючи егоїста як "шукача цінності речей у своєму Я, який не знаходить самостійної чи абсолютної цінності". Цей напрям у політико-правовій думці можна виокремити як соліпсизм, тобто теоретичний егоїзм, що визнає реальним, єдино існуючим лише суб'єктивн

Зародження доктрини анархізму в політ. Думці М. Штірнера. Макс Штірнер (1806-1856), псевдонім Каспера Шмідта, – німецький філософ-ідеаліст, засновник анархічного індивідуалізму, примикав до младогегельянців. В 1845 видав книгу «Єдиний і його власність», в котрій розвинув систему анархізму.  Ø 59) Обгрунтування концепції анархізму в політичній думці П. Ж. Прудона. П'єр Жозеф Прудон (Proudhon), 1809-1865 - творець анархізму як окремого напряму політичної та правової думки XIX ст. і основоположник такого напряму в анархізмі, як індивідуалістичний анархізм, або анархоіндивідуалізм. До найголовніших його праць належать такі: "Що таке власність?"

У дослідженні ідейно-політичної течії анархізму, починаючи з XIX століття, залишилося безліч невирішених проблем. Анархізм включає в себе напрями, що роблять складним його визначення сутності та ідеалу.  Зазначені обставини сприяли вибору теми дисертаційної роботи. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Анархізм Анархізм (від грецьк. апагсіїіа — без- владдя) — це ідейно-політична течія, яка проголошує своєю метою знищення держави й заміну будь- яких форм примусової влади вільною і добровільною асоціацією громадян. 36 — 2-1330.  Анархізм не є цілісною ідейно-політичною течією. Залежно від відмінностей у підходах його прихильників до питання про шляхи досягнення проголошених цілей у ньому розрізняють три основних напрями: анархо-індивідуалізм, анархо-комунізм і анархо-синдикалізм. В основу анархо-індивідуалізму покладена ідея німецького філософа Макса Штірнера (1806—1856) про абсолютну свободу індивіда, який у своїх бажаннях і вчинках не має бути пов'язаним ні релігійними догмами, ні нормами права й моралі.

Культура Мода Кулинария Рефераты Спорт Литература. Анархізм в Росії: теорія та практика. Категория: История.  до Росiї творiв П. Прудона та М. Штiрнера сприяли активiзацiї розвитку полiтичної та фiлософської думки, обговоренню проблем майбутнього суспiльного устрою. Проблеми свободи особистостi, федералiзму розвивались в своєрiднiй "полемiцi" з росiйським народництвом. Проблеми звiльнення особистостi розглядались у працях О.І. Герцена, який характеризував егоїзм як одну з типових рис особистостi.

7. Прудоном та М. Штірнером. Політична доктрина анархізму розроблялася М. Бакуніним та П. Кропоткіним. У праці П. Прудона "Що таке власність?" заперечувалася будь-яка політична боротьба і держава взагалі. Під анархією П. Прудон розумів капіталізму та комунізму. Як ідеал він змальовував суспільну асоціацію дрібних власників, які б мали рівну за розмірами власність. На думку П.Прудона, дійсна свобода несумісна з будь-якою політичною владою, а тому він заперечував всяку державність як основне суспільне зло. Для німецького філософа М. Штірнера притаманне заперечення всякої держави і полі